Пам'ятаєте ці завдання з підручників англійської: "напиши другу про свої канікули", "розкажи про улюблену книжку"?
Цієї осені, вивчаючи Велику Британію з другокласниками, ми подумали: а чому б не написати комусь справжньому? Наприклад, королю Чарльзу III?
Як це було?
Спочатку в межах теми читали про Букінгемський палац, монархію, її символи. Розглядали фото охорони, обговорювали традиції. А потім згадали: "Незабаром же 77-річчя короля!". І ми вирішили - вітатимемо!
Кожна дитина підготувала власну святкову листівку. Хтось малював корону, хтось - самого короля чи гвардійців, хтось - тортики, кульки і свічки. Писали привітання англійською. Склали все в один конверт і відправили до Лондону.
І почалося очікування. Місяць. Два. Три.
"А вони точно дадуть відповідь?", "Може, загубилося?", "А король сам читає листи?", “А ви нас не обманюєте?”
Лютий. І раптом - довгоочікувана відповідь. Офіційна подяка з Букінгемського палацу з печаткою та гербом.
Що це змінило?
Діти зрозуміли просту, але важливу річ: англійська - це не вправи з підручника. Це інструмент, щоб спілкуватися зі світом. З людьми різного віку, статусу, культури. Навіть з королівською родиною. Мотивація вчити мову зросла не тому, що ми це пояснили на уроці. А тому, що вони відчули це на власному досвіді: мова справді відкриває будь-які двері.
Дякуємо Світлана Бережок за ініціативу, яка перетворює навчання на справжню пригоду)
P.S. Це не єдині наші листи. Чекаємо на відповіді ще від кількох членів монархії. Підписуйтеся на сторінку та слідкуйте за оновленнями!
