Директорка Liko-school: Карантин зробив нас дуже гнучкими

Технологічний ліцей "Ліко" – сучасний освітній заклад, який входить до десятки інноваційних шкіл України у світовому рейтингу Microsoft. В Liko-school працюють висококваліфіковані педагоги, застосовуються сучасні методики навчального процесу та європейські підходи до виховання дітей.

Директорка ліцею Олена Кухаревська розповіла, чому Liko-school було не важко адаптуватися до навчання в умовах карантину, як наразі організовано освітній процес у школі і що допомагає вчителям та учням "Ліко" бути на зв’язку 24/7.

– Пандемія коронавірусу і карантин змінили звичний спосіб життя людей, підходи до організації бізнес-процесів, навчання. Як у вас проходила адаптація до нових карантинних реалій?

– Наша технічна база була готова до проведення тимчасового дистанційного навчання, адже ми використовуємо її давно. Буквально за вихідні наші педагоги лише глибше занурилися в тонкощі роботи в онлайн-режимі. Вчителі інформатики, IT-спеціалісти провели підготовку і вже за кілька днів ми вийшли з новим розкладом і онлайн-уроками. Однак всі чудово розуміли, що проведення усіх уроків в онлайн – погана ідея. Це неефективно і навіть небезпечно, тому ми пішли шляхом змішаного навчання: відеоуроки, тести, консультації.

– Все запрацювало з першого разу?

– Звичайно, певні труднощі були. Наприклад, щоб записати один відеоурок вчителям потрібно було витратити кілька годин. Але з часом це дійшло до автоматизму й зараз забирає значно менше часу.

– Як проходила адаптація учнів?

– Спочатку: "Ура, карантин, ми йдемо на канікули!". Але потім діти зрозуміли, що це не просто канікули, а потрібно вчитися та ще й в такому незвичному режимі. Це був шок!

Що можна сказати зараз. Ми бачимо, що є учні, які під час дистанційного навчання дуже поглибили свої знання, а є учні – "чистий лист", наче взагалі не вчились. Але це не дивно. Як відомо, 1% людей (не те що дітей) в світі не може навчатися дистанційно, бо це потребує певних навичок. Не для всіх ця ситуація лягла однаково. У таких випадках у нас передбачені додаткові індивідуальні консультації з урахуванням всіх потреб дитини.Тішить, що більшість дітей зрозуміли, що такий спосіб навчання є більш ніж прийнятним. Адже дистанційне навчання дає змогу вступати в кілька вузів. Діти усвідомлюють, що за цим майбутнє. І той, хто освоїть дистанційне навчання, матиме величезні переваги.

– Як наразі у вас організований навчальний процес?

– Ще перед 1 вересня я казала батькам, що нам дуже важливо не втратити навички, які діти і вчителі отримали під час дистанційного навчання. Зрозуміло, що всі хотіли працювати очно, ходити до школи і навчатися як завжди. Але сьогоднішня ситуація показує, що навчання найближчі роки буде змішаним.

Зараз частина дітей ходить до школи, частина перебуває на самоізоляції, тому що є хворі. Ми адаптувалися. Маємо декілька варіантів розкладу. Перший – коли всі в школі. Другий – коли частина дітей вдома. Третій – повністю дистанційний. Ми готові без підготовки перейти на новий розклад наступного ж дня.

Карантин зробив нас дуже гнучкими. І учні, і вчителі, і адміністрація – ми повністю адаптувалися. Ситуація наразі така: хто зможе швидко перелаштуватися, у того все буде добре.

- Чи є у вас унікальні підходи до навчального процесу, які були напрацьовані в умовах пандемії?

- Це не було суперскладно. Ми вже 5 років використовуємо електронну платформу SMLS, яку адаптували під себе та свої потреби. Це електронний щоденник, де можна переглядати контент уроків, розклад, відслідковувати успішність учнів, зв’язуватися із вчителем.

До цього давно звикли і діти, і батьки, які можуть у будь-який час зайти зі свого смартфона і подивитися, що там з оцінками, подивитися на коментарі вчителів тощо.

Крім того ми використовуємо додаток Microsoft Teams. Батьки і старші учні мають власні акаунти. У Teams є команди класів, чати, де можна звернутися чи поставити запитання будь-кому. Є можливість проводити відеоуроки, прикріплювати файли і роздатковий матеріал тощо. Teams – це зручно, безпечно, ніхто зайвий не може підключитися. Платформи SMLS і Microsoft Teams значно спростили нам входження у дистанційку.

– Які ще програми використовують вчителі у роботі?

– Наші вчителі готують уроки за допомогою програми Moodle. Вони дуже вдало навчилися це робити. Ця програма має додаткову функцію, за допомогою якої вчителі початкових класів роблять урок-мультик, де герой виконує певні завдання разом з дітьми. Якщо дитина правильно відповідає, то вона цього героя піднімає на вищий рівень, отримує подарунки і заохочення, наприклад, доступ до якоїсь цікавої інформації. Це як комп'ютерна гра. Це те, що люблять діти. Великий плюс цієї програми в тому, що дитина може йти своїм темпом. Наприклад, пройти відразу п'ять уроків.

Зараз ми розміщуємо ці відеоуроки на своїй платформі дистанційного навчання – LEO. Якщо діти з класу знаходяться на ізоляції, вони зможуть побачити ці уроки у SMLS, адже відеоуроки вчителі викладають щодня.

– Підготовка до уроку дуже відрізняється від традиційної…

– Це так. Вже зараз наші вчителі не просто готують конспект уроку, як це було раніше, а записують відеоурок. Можливо він не такий розширений, але там все чітко і зрозуміло. Дитина спокійно може навчатися дистанційно.

– Очевидно, ваш досвід буде корисним колегам. Ви якось ділитеся своїми ідеями?

– Звісно. Ми запустили "Учительську платформу" – тренінговий центр для педагогів, де ми проводимо заняття з директорами та вчителями з усієї України. За 7 років роботи школи ми з колегами маємо багато напрацювань та із задоволенням ділимося з іншими, адже реформувати освіту потрібно разом. Наша команда вже встигла розробити багато авторських курсів за різною тематикою, наприклад тренінг з розробки курсів дистанційного навчання, семінари про інноваційні комп’ютерні технології, курс про сучасні інструменти ділового спілкування, проєктну діяльність у навчальному процесі тощо. Тут можна підвищити свої вчительські скіли, і ми дуже радіємо, що можемо бути корисними.

– З чого починалася історія Liko-school?

– Наша історія почалася у 2014 році. В цей дуже важкий для України рік ми відкрили початкову школу. Було важко, тому що ніхто не знав, що буде далі. На школу, де могло навчатися 240 дітей, в перший рік ми набрали лише 60. Але до кінця року дітей стало вдвічі більше. Батьки почали в нас вірити.

В 2018 році відкрився технологічний ліцей. Діти у нас навчаються за напрямками: "ІТ-технології", "Архітектура та дизайн", "Технології і медицина", а цього року ми відкрили ще один – "Бізнес і підприємництво". Ті ж самі напрями адаптовані до теперішніх реалій.

– Діти можуть самостійно обирати напрям. Як це відбувається?

– Так. З 9 класу вони обирають напрям. Але не просто самі обирають, а проходять спеціальні тести, що визначають, які професії їм притаманні. Далі ми формуємо групи. Вони мають зовсім інший розклад, різну кількість предметів, а ще – додаткові спецкурси, до яких залучаємо викладачів з іноземних та українських вишів.

Наприклад, за напрямком "ІТ-технології" ми підписали меморандум з п'ятьма закордонними університетами і з кількома університетами України. Але, на жаль, дуже важко домовлятися з українськими вузами. Мені здається, вища освіта в Україні потребує найскорішої реформи. На цей момент вдалося домовитися з Києво-Могилянською академією, за що ми їм дуже вдячні.

– Виходить так, що ваші учні після закінчення школи вже розуміють, чого вони хочуть і чим хочуть займатися далі.

– Ми готуємо дітей до цього. В 11 класі вони проходять стажування за своїми напрямами. Наприклад, ті хто обрав "Біотехнології і медицина", підуть і побачать, що відбувається в лікарні. Тут ми вже просимо наших батьків дати таку можливість дітям. Ті, хто обрав "ІТ", зможуть на власні очі побачити і відчути, як працюють ІТ-спеціалісти.

Наша мета – аби випускник Ліко-школи, по-перше, був гарною людиною, а, по-друге, щоб він володів "технологіями життя".

– Чи багато ваших випускників обирають навчання за кордоном?

– Багато. У нас чудові випускники і мені шкода, що більшість з них, аби здобути гідну освіту, змушені їхати навчатися за кордон. Тому в найближчих наших планах – відкриття університету.

На днях у нас були переговори з Національним університетом ім. Т.Шевченка та Університетом бізнес-школи в Женеві. Ми хочемо відкрити український університет на базі університету Шевченка за всіма нашими напрямками. Це дуже важка робота, але у нас класні партнери і я вірю, що у нас все вийде, тому що у партнерстві – сила.

– Чому саме Женева?

– Швейцарська освіта – унікальна. Там багато стажування і практики. Наприклад, якщо ми готуємо менеджера готельного бізнесу, то він половину з трьох років навчання працює в готелях на різних позиціях і посадах. Це все для того, щоб з середини зрозуміти всі нюанси обраної професії. Студент повністю занурений в процес.

Проте, враховуючи певні норми українського законодавства для вузів, такі навчальні заклади не вписуються в систему. Тому хочеться зробити щось інноваційне, щоб діти мали змогу навчатися вдома і отримати не тільки українську освіту, але й швейцарський диплом. Ми знаємо, як зробити так, щоб дитина поїхала на стажування в Швейцарію, отримала там практичні знання, поверталася в Україну і робила бізнес у власній країні.

– Є така думка, що професія вчителя в Україні вимирає. Ви згодні?

– Я переконана, что вчитель – це професія майбутнього, вона буде завжди. Вона зміниться, трансформується, але буде жити. Випробування коронавірусом нам довели і показали, що значить вчитель і школа, і як це важливо в житті кожного. Через COVID-19 вчителі як і медики перебувають у великій небезпеці. Вчителі хворіють і така ситуація спостерігається в усьому світі.

Я мрію про те, що ставлення до вчителя буде змінюватися з кожним днем у кращу сторону. Наразі ми ще спостерігаємо ситуацію, коли йдуть дуже гідні молоді люди, які бажають ділитися не тільки своїми знаннями, але й душею.

Мені б хотілося, щоб в суспільстві роль вчителя була піднесена. Ми чули обіцянки, що у вчителя повинна бути зарплата 4000 євро. Давайте поступово йти до такої мети. Зробіть так, щоб людина приходила до чужих дітей і не думала, як нагодувати своїх.

Джерело: https://ua-news.liga.net/all/news/direktorka-liko-school-karantin-zrobiv-nas-duje-gnuchkimi