У рубриці Future Perfect ми розповідаємо про найпрогресивніші школи в Україні та за кордоном. Цього разу «Освіторія» завітала до Ліко-школи. Тут вчителі на день можуть стати чарівниками, діти беруть уроки у криміналістів і відомих дизайнерів, з першого класу вивчають інженерію та конструювання, а оцінки отримують не за відповіді, а за роз’яснення уроку іншим.
Територія: 6000 квадратних метрів. Три поверхи з навчальними кімнатами, лабораторія Science, художня студія, актова зала, 2 зали для занять спортом, спортивний майданчик на відкритому повітрі та приміщення для театру.
Кількість учнів: У Ліко-школі навчаються 311 учнів, з 1-го по 6-й клас. Також є дошкільна група Ліко-знайка для 5-річних дітей.
Вартість навчання: станом на 2017/2018 навчальний рік — 20 тис. грн на місяць. У ціну входять усі освітні послуги, 3-разове харчування, відвідування басейну, гуртки за вибором.
Особливість: 1 вересня 2018 року навчальний заклад буде перейменовано в Технологічний ліцей Ліко, а в старших класах поглиблено готуватимуть до університетів за напрямками: будівництво, архітектура та містобудівництво. До слова, будівництво нового вишу такого спрямування — у найближчих планах засновника школи, президента «Ліко-Холдингу» Ігоря Лисова.
Інжинірингова Школа «Brains&Hands» розташована поряд з основним корпусом. Тут діти розробляють механізми, конструюють, дізнаються про сучасні тенденції розвитку технологій, вчаться застосувати науки в щоденному житті — розповідає директорка школи Олена Кухаревська.
STEAM-освіта включає напрямки: «Робототехніка», «Моделювання і протипування», «Програмування», «Розвиток креативного та критичного мислення». А ще є окремий напрямок — «Детективне агентство»: діти знайомляться з кодами та шифрами, вчаться дедукції, а заняття веде криміналіст-практик.
Зовсім скоро Інжинірингова Школа тимчасово перевтілиться на… майданчик колонізації Марса. Діти досліджуватимуть космос, вирощуватимуть кристали, зображуватимуть сонячну систему за допомогою 3D-ручки.
У перших класах Ліко-школи використовують українську методику «На крилах успіху». Співавтори підручників за нею — вчителі англійської мови Ліко-школи.
Програма побудована на інтеграції програм із шести навчальних предметів. Із цікавинок — у процес навчання вводяться казкові персонажі лаксики. Саме їм учні мають пояснити те чи те завдання. Діти одержують оцінку не за відповідь біля дошки, а за те, які вони вчителі: за правильне чи ні навчання казкових друзів. Результат визначають самі учні, а не дорослі. Найкраще людина навчається тоді, коли навчає інших. Так лаксики допомагають реалізувати принцип «навчаючи інших, навчаюся сам».
А для трохи старших дітей учителі впровадили самооцінювання.
Викладачі роздають на початку уроку листочки, на яких учні записують, яку оцінку хотіли б сьогодні отримати, і це стає для них мотивацією протягом заняття.
Протягом уроку, на якому застосовуються різні види роботи, учні ставлять на листочку позначки, а в кінці виставляють собі фінальний бал. Якщо він відрізняється від бажаного, дитина пише, над чим їй треба попрацювати.
Класів у Ліко-школі немає. Натомість є динамічні групи, у кожній з яких — по 20 дітей. На думку очільників школи, поділ на класи перетворюється на відокремлення одних дітей від інших. Тоді учні живуть тільки життям замкнутої групи, не помічаючи, що відбувається у сусідів, і навіть іноді протиставляючи себе їм.
У 5-х класах Ліко-школи об’єднали учнів у малі групи — так краще засвоюється інформація, а у вчителя є можливість приділити увагу кожному. Перехід із групи в групу створює сценарій взаємообміну.
Учнями 1-4-х класів опікується куратор. Окремо 17 тьюторів працюють із дітьми двох 5-х класів та 6-го класу закладу. «Саме в цей період розвитку дитини тьютори можуть допомогти вибудувати траєкторію індивідуального розвитку дитини, — зазначає директорка школи Олена Кухаревська. — Наші тьютори — молоді вчителі-предметники (до 30 років)».
«У кожного з учнів є тьютор, якого він обирає. За кожним тьютором «закріплено» від 1 до 5 дітей, — розповідає відповідальна за тьюторство в Ліко-школі Тетяна Васильова. — Протягом року учень за потреби домовляється з тьютором про зустріч, і той дає дитині поради щодо взаємодії в колективі або допомагає вирішити проблеми в спілкуванні з друзями, старшими».
Тьютор має навчити дитину розумінню, що їй вдається найкраще, що захоплює і в якому напрямку варто розвиватися далі, досліджує її сильні та слабкі сторони.
В останню п’ятницю кожного місяця в Ліко-школі проводять Тематичний день. «Учні досі в захваті від Дня кіногероя та Дня театрального героя, — розповідає заступник директора з виховної роботи Оксана Карпенко. — Діти переодягались в улюблених театральних та кіногероїв, а протягом дня відбувався флешмоб: вчителі перевтілились у героїв книги «Чарівник Країни Оз» і зробили для дітей інтерактивну міні-виставу.
Протягом дня на всіх уроках підтримується обрана тематика: на математиці учні можуть обчислювати, яку відстань пролетить Супермен, на уроках живопису малюють героїв, на уроці літератури пишуть есе «Правила супергероїв», на фізкультурі виконують вправи, які стосуються здібностей супергероїв.
У Ліко-школі поглиблено вивчають англійську мову. У першому класі на це відведено 7 годин на тиждень, включно з білінгвальними предметами. Із 1-го класу англійською викладається «Художня творчість», з 2-го — Science (поєднання природничих і математичних предметів).
На білінгвальних заняттях вчитель розмовляє англійською та за потреби перекладає українською. А з 4-го класу всі бажаючі можуть долучитися до онлайн-навчання з британським викладачем, який розробляє та проводить уроки для груп по 6-8 дітей. З 2019 року в такому режимі в Ліко-школі викладатимуть математику та Science.
У Ліко-школі з 1-го класу діти проходять курс за методикою Lions Quest. Вона виникла в США, і зараз за нею працюють 98 країн (до слова, впровадили її і більшість прибалтійських шкіл).
В основі курсу — розвиток соціальних та емоційних компетенцій ХХІ століття. А саме: самоусвідомлення: «Хто я? Який я? Чого прагну? Які в мене емоції та почуття? Які маю сильні та слабкі сторони?»; самоконтроль; соціальна свідомість (емпатія, прийняття інших такими, які вони є, розуміння законів суспільного життя); побудова стосунків (комунікація, вміння бути хорошим другом, розв’язання конфліктів). Методика Lions Quest наскрізно проходить через усі предмети в Ліко-школі.
Чимало занять Ліко-школи проводять у формі екскурсій. Наприклад, спочатку учні всебічно вивчають тему «Вода», а потім їдуть у Музей води. Або коли, наприклад, на уроці історії закінчують вивчати тему первісного суспільства, дітей везуть у Музей історії. І екскурсію музеєм проводять учні. «Ми підходили до експоната і діти розповідали, що вони знають» — каже заступник директора з виховної роботи Оксана Карпенко.
Також учні їздять на ферму при Національному університеті біоресурсів, де знайомляться з основами бджільницва, вивчають життя тварин і вчаться за ними доглядати. Як бонус наприкінці уроку діти каються верхи на конях.
У Ліко–школі немає поняття «батьківські збори». Замість нудних зборів для мам і тат по середах організовують «батьківську каву» для батьків учнів з різних класів. Також спеціально для батьків у Ліко-школі проводять тренінги і семінари, запрошують послухати лекції психологів.
Усю інформацію про навчальний процес і шкільні активності батьки отримують на внутрішньому порталі школи (мобільний додаток Teams). Кожен клас і вчитель має там свою сторінку. Батьки можуть поставити запитання в чаті будь-якому викладачу, члену адміністрації школи чи директору.
1. Інформаційно-комунікаційні технології
Школярі не тільки поглиблено вивчають інформатику та математику, а й проходять профільні спецкурси: вивчення актуальних мов програмування, адміністрування інформаційних мереж.
2. Біотехнології
Окрім поглибленого вивчення хімії, біології та фізики, учні проводять лабораторні та практичні роботи в сучасних лабораторіях.
3.Інженерія та конструювання
Кожен учень Ліко-школи має змогу запускати стартапи в цьому напрямку і зустрічатися зі знаними інженерами-конструкторами та винахідниками.
4. Дизайн
Діти поглиблено вивчають образотворче мистецтво, художню культуру, у школу запрошують відомих дизайнерів. Займаються на профільних спецкурсах у шкільних майстернях: 3DLab, LaserLab, текстильна. І дівчата, і хлопці працюють молотком та рубанком, шиють: поділу за статтю немає.
5. Будівництво та архітектура
Учні відвідують профільні спецкурси, зустрічаються з лідерами будівельної галузі й можуть пройти практику в будівельно-архітектурній компанії «Ліко-Холдинг».
Посилання на джерело: https://osvitoria.media/experience/shkola-de/
Сьогодні всі, хто має відношення до освіти, в один голос стверджують, що традиційна школа не відповідає вимогам сучасності, тому її підходи мають змінитися. Адже світ навколо змінився й змінилися самі діти. Нинішні дітлахи думають інакше, ніж наше покоління, бо світ навкруги уже зовсім інший. Сучасні діти значно вільніші, розкутіші, безпосередніші. У них кліпове мислення – вони не можуть довго концентруватися на одному матеріалі.
Але справа тут не лише у непосидючості: у нинішніх дітей суттєво швидший темп життя, вимога більшої свободи та необхідність приймати набагато більше рішень. Вони радше запитають поради в Google, ніж у вчителя. І це не недоліки, а сильні сторони наших дітей, які потрібно використовувати під час уроків. Яким чином це зробити – Mind розповідає Олена Кухаревська, експерт у сфері сучасної інноваційної освіти та директор Liko-School і Технологічного ліцею «Ліко».
Перш за все вчитель нової української школи має переосмислити власну роль. Йому потрібно стати ментором для дитини, координуючи процес та демонструючи різні методи навчання, альтернативні традиційному «викладаю матеріал – діти засвоюють – оцінювання». Нові шляхи – це співпраця та взаємодія, тайм-менеджмент, лідерство.
Наші діти живуть у той час, коли важливо вчитися бути креативним, уміти критично мислити, працювати в команді. Це ті навички, які допоможуть їм стати успішними у новому світі, що змінюється надто швидко.
Тому сьогодні педагоги все більше говорять не про окремі предмети, а про компетенції, заради яких потрібно об’єднувати предмети у блоки: математичний, природничий, громадянський тощо. Крім того, глобалізація вимагає формування в дітей нових глобальних цінностей, серед яких толерантність, повага до представників інших культур, націй, рас, релігій, схильність до співпраці з ними – до взаємозбагачення культур.
Звісно, у більшості шкіл України в пріоритеті все ще залишається стандартний урок, який проходить за схемою: опитати – виставити оцінки – пояснити новий матеріал – відпустити додому. Але сьогодні позитивних зрушень усе більше – ситуація змінюється буквально на очах. Великі надії в цьому сенсі покладаються на Нову українську школу – ключову реформу Міністерства освіти і науки. Вона вказує на правильний напрям – створити школу, де буде приємно навчатись і яка даватиме учням не лише знання, а й уміння застосовувати їх у житті.
Новий закон «Про освіту» гарантує академічну свободу вчителя, заохочує педагогічну ініціативу, у тому числі розроблення авторських навчальних програм і методик.
Результати вже є: згідно зі спостереженнями під час заходів для педагогів, наразі не менше 5% вчителів в Україні привносять елементи Нової школи у свою практику. І вони з нетерпінням очікують, коли впадуть бюрократичні перепони й можна буде розвантажитися від обтяжливих звітів і паперів та вивільнити більше часу на підготовку до занять. На жаль, такі педагоги нерідко стикаються з обструкцією з боку консервативних колег і окремих батьків. Але майбутнє – саме за ними.
А поки що плацдармом для всього нового в українській освіті стали приватні школи, де перепон значно менше. Саме у цих закладах широко практикують функції вчителя-модератора, впроваджують такі інновації, як система соціально-емоційного навчання чи тьюторський супровід (індивідуальний педагогічний супровід учнів. – Mind). Приватна школа є майданчиком для дискусій та одним з постачальників «агентів змін» для всієї системи освіти в Україні.
Отже, бажання рухати нашу освіту вперед вистачає. Ми бачимо, як молоді викладачі активно шукають способи вдосконалювати свої знання, для чого зараз існує багато можливостей. Тож можна сподіватися, що вже незабаром українська освіта відповідатиме сучасними вимогам і готуватиме дітей до того, щоб вони були успішними в майбутньому.
Посилання на джерело: https://mind.ua/openmind/20185015-yak-treba-navchati-ditej-sogodni-abi-voni-buli-uspishnimi-zavtra
Економіка і загалом добробут людей по всьому світові підтримуються наукою, технікою, інженерією та математикою. Саме ці дисципліни лежать у основі промисловості, виробництва продуктів харчування, охорони здоров'я та безлічі іншого, без чого ми не можемо жити. І всі ці сфери потребують спеціалістів, попит на яких стабільно зростає. Більш того, футурологи пророкують: науково-технічний прогрес стане дуже швидким і надзвичайно складним, тому потребуватиме для управління все більше кваліфікованих кадрів. Чому ж необхідно вчити наших дітей сьогодні, аби вони стали затребуваними спеціалістами у майбутньому – Mind запитав Олену Кухаревську, експерта у сфері сучасної інноваційної освіти, директора Liko-School та технологічного ліцею «Ліко».
Що таке STEM-освіта? Отже, задля вирішення цього питання розроблено систему навчання STEM: Science (наука), Technology (технології), Engineering (інженерія) та Mathematics (математика), які вивчаються не окремо, як ми звикли, а у комплексі. Система виникла за запитом бізнесу, адже на сьогодні переважна частина робочої сили не має навичок XXI століття та не в змозі швидко реагувати на зміни, які несе із собою прогрес.
За методикою STEM у центрі уваги – практичне завдання чи проблема.
Учні вчаться знаходити рішення не в теорії, а безпосередньо на практиці, шляхом спроб і помилок. STEM-освіта допомагає формувати у дітей критичне мислення, навички командної роботи, бачення цілісної картини світу та вміння застосовувати знання для розв’язання завдань з реального світу. На відміну від класичної освіти, навчаючись за STEM-методикою, дитина отримує набагато більше автономності. На такий процес навчання менше впливають стосунки, які склалися між учнем та вчителем, що дає можливість об’єктивніше оцінювати прогрес. За рахунок цього дитина вчиться бути самостійною, приймати власні рішення та брати за них відповідальність.
STEM – це лише для технарів? Зовсім ні. Останнім часом у цій системі активно розвивається й креативний напрям, який включає в себе творчі та художні дисципліни (Art). Саме він додає ще одну літеру до абревіатури – STEAM. І це цілком виправдано, тому що майбутнє, засноване виключно на науці та технологіях, навряд чи когось потішить.
Останніми роками на Заході багато говорять про дефіцит STEM-працівників, який найближчими роками ще збільшуватиметься. Зокрема, британська Королівська академія інженерних наук повідомляє, що британцям доведеться випускати понад 100 000 студентів за STEM-спеціальностями до 2020 року, аби задовольнити попит. Згідно з іншими дослідженнями, у Німеччині не вистачає 210 000 працівників у галузі математики, інформатики, природничих та технічних дисциплін. Тому в розвинених країнах, таких як Австралія, Великобританія, Ізраїль, Китай, Корея, Сінгапур, США, країни ЄС, існують державні програми в галузі STEM-освіти. Наприклад, у США у рамках Стратегічного плану з розвитку STEАM-освіти до 2020 року планується збільшити до 50% частку учнів, залучених до STEАM, та підготувати 100 000 нових STEAM-вчителів.
Україна також не пасе задніх. На сьогодні в нашій країні STEM-освіта в школі знаходиться в тренді, як і позашкільна. Працює Мала академія наук, проводяться різноманітні олімпіади, конкурси та заходи тощо.
При цьому нерідко цю абревіатуру використовують для приваблення учнів і вчителів. Проте варто розуміти, що STEM – це не збільшення годин або додавання нових предметів, а кроспредметний підхід. Це перш за все алгоритм і базові принципи роботи над проблемою задля її вирішення креативним шляхом. Щоб навчальний процес відповідав концепції STEAM, необхідно змінити звичну для нас форму викладання, коли урок побудовано навколо вчителя, у бік командної роботи самих учнів.
Можна впевнено говорити, що широке впровадження STEAM-освіти здатне ні багато ні мало змінити економіку нашої країни, зробити її більш інноваційною та конкурентоспроможною. А сьогоднішнім учням – допомогти стати успішними професіоналами в майбутньому.
Посилання на джерело: https://mind.ua/openmind/20185700-steam-osvita-svitovij-trend-shcho-prijshov-do-ukrayini
Заступник директора школи «Liko-School» з інформаційно-комунікаційних технологій Юрій Баглай розповідає про успішну реалізацію проекту електронного «Шкільного порталу», що допомагає в освітньому процесі та адмініструванні.
Шкільний пейзаж Києва багатий на різні навчальні заклади. З 2014 року почала привертати увагу «Liko-School», її творці прагнуть створити в школі комфортну атмосферу для творчої освіти й успішної самореалізації. І в основу здійснення далекосяжних планів у новоствореній школі закладаються новітні технології.
З початком цього навчального року Liko-School реалізувала проект електронного «Шкільного порталу», який має допомагати в процесах навчання, вивчення та адміністрування.
Пане Юрію, яке головне завдання виконує ваш «Шкільний портал»?
Насамперед, портал має гармонізувати роботу наших педагогів, а це десятки вчителів та тьюторів. До того ж «Шкільний портал» має забезпечити освітні зв’язки з учнями та стати якісним комунікаційним каналом з їх батьками.
А яким чином відбувається така комунікативна гармонізація?
Тут нам на допомогу прийшли хмарні технології, а конкретніше хмарний сервіс Office 365. Насправді робота з цим ІТ-сервісом не є чимось захмарним та недосяжним. Навпаки, все досить просто. Ще зрозумілішим користування цим сервісом стає - після кількох тренінгів. Їх нам уже люб’язно провела компанія Microsoft Україна. І тепер до хмарного порталу Ліко-Школи під’єднано півтисячі користувачів.
Що конкретно вже здійснюється завдяки цьому хмарному сервісу?
Створено корпоративну пошту і працює оперативна комунікація з батьками. Через LikoSchool-Calendar діє єдина система резервування класів, ігрових кімнат та інших приміщень для шкільних заходів. Також це дозволяє планувати для навчальних занять використання навчальної техніки, портативних комп’ютерів та іншого обладнання. Завдяки використанню Office 365 майже весь документообіг ми перевели з паперового в електронний формат. Наразі опановуємо закриту освітню соціальну мережу: нашим учителям дуже сподобалося надсилати щотижневі звіти батькам саме за допомогою цього ресурсу.
Чи позначилося використання ІТ власне на технології освіти?
Використання Office 365 не лише сприяє організації навчального процесу, але й надає йому динамічності. Звісно, в тому разі коли педагог використовує можливості різноманіття вправ, творчих завдань, інтерактивних тестів, навчальних ігор... Іще варто підкреслити економію часу, адже вчителі позбавлені довгих перевірок зошитів. Я особисто переконаний – технології мають спрощувати життя, а не ускладнювати його.
А якщо нема зошитів, то де ж виконуються завдання? Де учень фіксує відомості, занотовує свої творчі ідеї?
Для цього є OneNote. Він стає для учня головним освітнім інструментом, і його технологічний потенціал чудово сприяє креативності наших дітей. На сьогодні ми вже маємо кілька сценаріїв використання OneNote – і всі вони дозволяють економити час учителя та урізноманітнюють навчальний процес для учнів.
Пане Юрію, чи ваш навчальний заклад відкритий до передачі свого досвіду іншим?
Так, звісно. Ми відкриті до спілкування і готові поділитися успішним досвідом з іншими навчальними закладами. Запрошуємо до себе в гості!
Посилання на джерело: http://osvita.ua/school/48283/
Ліко-ліцей:
+38 044 492-31-22
+38 044 492-31-23 (рецепція)
Початкова школа:
+38 044 492-31-82
+38 044 492-31-84 (рецепція)
Бухгалтерія:
+38 044 492-31-27
 |
 |
м. Київ, вул. Композитора Мейтуса, 5а,
03189
м. Київ, вул. Самійла Кішки, 7б,
03189
E-mail: info@liko-school.kyiv.ua
