Сучасна школа повинна готувати не фахівця, який буде успішним через 10 років, а створювати людину, яка буде успішною вже зараз
Незважаючи на прискорений біг сучасного світу, освіта продовжує залишатися однією з найбільш консервативних сфер людської діяльності. Чого зараз навчає школа? Ми, як і раніше, крок за кроком передаємо дітям знання за лекалами індустріальної епохи, привчаючи до монотонних тижневих ритмів роботи, повільного лінійного руху до професії і завоюванню перспективного місця «під сонцем» через десяток-другий років.
Світ ускладнюється і стрімко прискорюється. І представники соціальних інститутів, що створювалися віками, до цього поки що не готові
Але погляньте навколо. На зміну індустріальній моделі зразка XIX століття вже прийшло швидке, хаотичне і багато в чому незрозуміле минулому поколінню оточення, єдина постійна в якому — його зміни. Прогресуюча автоматизація як фізичної, так і розумової праці, все більше проникнення цифрових технологій та інтернету, глобалізація на різних рівнях, розвиток потужних екологічних трендів… Все це вкупі з соціальними, демографічними зрушеннями і зростанням мережевого суспільства будує нову картину дійсності. Світ ускладнюється і стрімко прискорюється. І представники соціальних інститутів, що створювалися віками, до цього поки що не готові.
Що підводить до не менш цікавого питання — а чи готові ми пояснити, що відбувається навколо, своїм дітям, своїм учням? Світ, який потребує постійної перекваліфікації та адаптації, ми більше не прогнозуємо, як це робили раніше. І демонструвати дітям їхнє власне дитинство як період підготовки до дорослого життя, стає непросто. Як пояснити те, чого сам не передбачаєш? На щастя, діти адаптуються до змін набагато швидше. І їхня відповідь на проникнення технологій у наше життя — це ранній вхід у «дорослий» період, можливість відчути себе як мінімум обізнаним споживачем, що безпосередньо впливає на кінцевий продукт, а як максимум — творцем нового світу. Адже цифрові засоби для творчості зробили самовираження простим і широкодоступним. Тому любительські проекти, які переростають в серйозний продукт, сьогодні вже перестають викликати подив, перетворюючись в один з методів для старту інноваційної та підприємницької діяльності.
Кращою роллю дорослих в новому прочитанні світу стає не жорстке і вимогливе наставництво, а партнерство. Готовність працювати на рівних і деколи навіть конкурувати, відкриваючи дітям широку дорогу від вибору цілей до самореалізації та вдосконалення. До речі, навик міжвікового спілкування вельми знадобиться нам у сучасних умовах.
Сучасна школа має готувати не фахівця, який буде успішним через 10 років, а створювати людину, яка буде успішною вже зараз. Дати їй можливість проявити себе, не встановлюючи суворо рамки віку і дорослішання
Щоб відповідати цим викликам, сучасна школа повинна готувати не фахівця, який буде успішним через 10 років, а створювати людину, яка буде успішною вже зараз. Дати їй можливість проявити себе, не встановлюючи суворо рамки віку і дорослішання. Очевидно, що професія у своєму класичному розумінні в майбутньому повністю втратить сенс, і головною метою людини протягом усього життя буде реалізація в рамках свого покликання. Тому навчання «професіям майбутнього» дітей і перенавчання на них дорослих, яке багато хто сьогодні бачить як єдиний перспективний шлях розвитку освіти, таким по суті не є. Враховуючи реалії світу, що швидко змінюється, основну увагу ми повинні звернути на розвиток у дітей здатності до адаптації, готовності до трансформації і безстресового прийняття змін.
Школа повинна навчити дитину реагувати на зміни. Ключовими навичками для цього повинні стати знання і розуміння технологій, здатність вижити в щільно заселеному і часто токсичному інформаційному полі, уміння концентрувати і утримувати увагу в умовах постійного інформаційного перевантаження. В цьому сенсі набагато більш широке застосування, ніж сьогодні, знайдуть медитативні практики. Емоційний інтелект і стресостійкість повинні стати для людини майбутнього буквально другим «я», оскільки сфера, пов’язана з емпатією, взаємодією з іншими людьми набуває все більшої значимості в роботі. Комунікабельність, здатність ефективно працювати в команді також належить до числа таких навичок, як і здатність до самонавчання. Окремо серед напрямків розвитку варто відзначити екологічне виховання — вміння зберігати навколишнє середовище та своє здоров’я буде набагато вище цінуватися як в особистій сфері, так і в бізнесі.
Яким повинен бути Вчитель, щоб навчити всього вищесказаного? Насамперед, це друг, партнер і консультант, готовий прийти на допомогу в будь-якій складній ситуації. Фахівець, що ставить на чільне місце розвиток особистості та придбання навичок, необхідних для життя в сучасному, а не тому світі, що відійшов у минуле. Людина, що не оскаржує лідерство дітей в розумінні і використанні технологій, але здатна вказати на вірні шляхи їх використання і допомогти знайти точки взаємодії з іншими людьми. Готова надати підтримку і навчити безболісно адаптуватися у життєвій круговерті можливостей, де постійна професія поступається місцем частій зміні ролей в залежності від ситуації. Фахівець, що заохочує креативність і здатність учня знаходити нестандартні рішення і самостійно обирати стратегію навчання.
І наостанок повернемося до дійсності. Якщо приватні школи можуть виростити або найняти таких вчителів, що чекає наших дітей у державних школах? Що слід змінити в державі, де у майбутніх педагогів середній бал ЗНО 144? Чи готові ми розвивати існуючі установи в бік освітніх хабів, зробити їх відкритими для учнів незалежно від віку і рівня підготовки, забезпечити доступ до знань через глобальні платформи і можливості дистанційного навчання? Ці та багато інших питань варто задавати собі і оточуючим кожен день. Відповіді на них стануть нашим власним рецептом трансформації системи освіти і виховання лідерів майбутніх поколінь.
https://nv.ua/ukr/biz/experts/navchannya-v-maybutnomu-do-chogo-gotuvati-ditey-vzhe-zaraz-50041358.html